Меморіальна дошка на честь Українського комітету краєзнавства меморіальна дошка
18 жовтня 1998 р. на фасаді будівлі Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості (раніше тут містився Харківський ветеринарний інститут) з боку майдану Свободи було відкрито меморіальну дошку з нагоди 75-річчя організаційного оформлення краєзнавчого руху в Україні. Напис на дошці з білого каменю свідчить про те, що «У цьому будинку 28–31 травня 1925 року відбулась І Всеукраїнська краєзнавча конференція, на якій був утворений Український Комітет краєзнавства». В урочистому заході відкриття меморіальної дошки взяли участь голова Всеукраїнської спілки краєзнавців України, академік НАН України, почесний доктор Каразінського університету П.Т.Тронько, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації В.Ф.Мещеряков, декан історичного факультету Каразінського університету С.І.Посохов, заступник проректора Каразінського університету С.М.Куделко та представники громадськості. П.Т.Тронько виголосив промову, в якій високо оцінив внесок харківських дослідників у розвиток місцевої історії та наголосив на тому, що Харків є колискою українського краєзнавства.
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Автор(и): Скульптор – О.М.Рідний
- Дата утворення: 1998
- Вид об'єкта: Невизначено
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
- Бібліографія:
- Історія Харкова у пам’ятних дошках. Фактографічні та бібліографічні відомості. URL: https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/2015/06/
- Фото: Меморіальні та анотаційні дошки Харкова. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Меморіальні_та_анотаційні_дошки_Харкова
- Пов'язаний об'єкт: Меморіальна дошка на честь Петра Тимофійовича Тронька
#краєзнавство #Харківський університет
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Меморіальна дошка на честь Петра Тимофійовича Тронька меморіальна дошка
Меморіальна дошка на честь Героя України, першого голови відродженої Національної спілки краєзнавців України Петра Тимофійовича Тронька (1915–2011) встановлена на фасаді Головного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Її урочисте відкриття відбулося 15 липня 2015 р. і було приурочене до 100-річного ювілею від дня народження вченого і громадського діяча. В урочистій церемонії взяли участь ректор університету, академік НАН України В.С.Бакіров, декан історичного факультету, професор С.І.Посохов, директор університетського Центру краєзнавства, професор С.М.Куделко, автор меморіальної дошки – скульптор О.М.Рідний, представники університетської спільноти та міської громадськості. На дошці з чорного каменю розміщено бронзовий портрет П.Т.Тронька і напис: «У 2003–2011 роках головою Наглядової ради університету працював видатний історик, громадський і державний діяч, Герой України, почесний громадянин Харкова і Харківської області, почесний доктор Харківського університету, академік НАН України Тронько Петро Тимофійович (12.07.1915–12.09.2011)». Відкриття меморіальної дошки стало складовою низки заходів, які відбулися у Каразінському університеті з нагоди ювілею П.Т.Тронька. Зокрема, 27 травня 2015 р. в університеті відбувся урочистий Пленум Правління Національної спілки краєзнавців України, присвячений 100-річчю від дня народження вченого і громадського діяча та 90-річчю організаційного оформлення краєзнавчого руху в Україні. У Пленумі взяли участь представники з усіх регіонів України – фахівці в галузі регіоналістики. Наступного дня делегати здійснили краєзнавчу експедицію Богодухівським районом Харківської обл. – малою батьківщиною П.Т.Тронька. Інший заходом у межах ювілею стала 33-тя Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених, що відбулася 15 грудня 2015 р. (співорганізатори заходу – історичний факультет та Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, Центр медичного краєзнавства Харківського національного медичного університету та кафедра історії і культурології Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова).
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Автор(и): Скульптор – О.М.Рідний
- Дата утворення: 2015
- Вид об'єкта: Невизначено
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
- Бібліографія:
- Історія Харкова у пам’ятних дошках. Фактографічні та бібліографічні відомості. URL: https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/2015/07/blog-post_28.html
- В Харькове установили мемориальную доску академику Тронько // Вечерний Харьков. 15 июля 2015.
- Фото: Меморіальна дошка Петру Троньку (Харків пл Свободи 4). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Меморіальна_дошка_Петру_Троньку_%28Харків_пл_Свободи_4%29.jpg
- Пов'язаний об'єкт: Меморіальна дошка на честь Українського комітету краєзнавства
#Тронько #краєзнавство #Харківський університет
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Меморіальна дошка на честь Альфреда Костянтиновича Федецького меморіальна дошка
Меморіальна дошка в пам'ять про оператора хронікально-документальних фільмів та фотографа Альфреда Костянтиновича Федецького (1857–1902) була відкрита 17 травня 2010 р. у межах чергового Міжнародного фестивалю короткометражних фільмів «Харківський бузок». На прямокутній дошці з сірого каменю, обвитій стилізованою кінематографічною плівкою, міститься присвятний текст: «В этом здании 2 декабря 1896 года фотограф А.К.Федецкий провел первый публичный киносеанс». Меморіальну дошку встановилено на фасаді будівлі Харківської обласної філармонії. В її відкритті взяли участь знамениті французькі кіноактори Мілен Демонжо (Почесний президент кінофестивалю «Харківський бузок») і спеціальний гість фестивалю П’єр Рішар, представники Харківської обласної державної адміністрації, Генерального Консульства Республіки Польща в Харкові, генерального консульства російської федерації в Харкові, учасники та гості фестивалю, мешканці Харкова та Харківської обл.
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Дата утворення: 2010
- Вид об'єкта: Невизначено
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
- Бібліографія:
- У Харкові відкрилася меморіальна дошка польському фотограф Альфреду Федецькому. Харківська обласна державна адміністрація. 17 травня 2010. URL: https://kharkivoda.gov.ua/news/48842
- Пов'язаний об'єкт: Меморіальна дошка на честь Альфреда Костянтиновича Федецького
#Федецький #фотограф #оператор
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Меморіальна дошка на честь Альфреда Костянтиновича Федецького меморіальна дошка
Меморіальна дошка на честь оператора хронікально-документальних фільмів та фотографа Альфреда Костянтиновича Федецького (1857–1902) була відкрита 17 травня 2013 р. на фасаді будинку, де він мешкав та працював. Дошка виготовлена з каменю. На прямокутному полі, обрамленому фігурною рамкою, що нагадує край старовинної фотографії, міститься присвятний текст: «У цьому будинку жив і працював Федецький Альфред Костянтинович (1857–1902) – відомий фотограф, автор першого документального фільму Російської імперії». Нижче міститься зображення фотоапарата. Встановлення меморіальної дошки було приурочене до проведення чергового Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок». В урочистій церемонії взяли участь організатори фестивалю, представники Генерального Консульства Республіки Польща в Харкові та громадськості.
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Дата утворення: 2013
- Вид об'єкта: Невизначено
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
- Бібліографія:
- Історія Харкова у пам’ятних дошках. Фактографічні та бібліографічні відомості. URL: https://mevorydoskikharkov.blogspot.com/2015/05/
- Фото: Меморіальна дошка Альфреду Федецькому (Харків вул. Сумська 3). Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Меморіальна_дошка_Альфреду_Федецькому_%28Харків_вул_Сумська_3%29.jpg
- Пов'язаний об'єкт: Меморіальна дошка на честь Альфреда Костянтиновича Федецького
#Федецький #фотограф #оператор
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Меморіальна дошка на честь Івана Яковича Франка меморіальна дошка
Меморіальна дошка на честь українського письменника і громадського діяча, почесного доктора Харківського університету Івана Яковича Франка (1856–1916) була відкрита 23 серпня 2011 р. Урочисте відкриття було приурочене до 155-ї річниці з дня народження письменника і відбулося під час святкування Дня міста Харкова. Меморіальна дошка знаходиться на фасаді будівлі, в якій на початку ХХ ст. розташовувався архів Харківського історико-філологічного товариства, а сьогодні працює архівний відділ Харківської міської ради. На бронзовій дошці міститься напис: "В цьому будинку у 1906 році присвоєна ступінь доктора російської словесності видатному українському письменнику, вченому, критику, громадському діячу ІВАНУ ФРАНКУ".
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Автор(и): Скульптор – О.М.Рідний. Архітектор – М.С.Рабінович
- Дата утворення: 2011
- Вид об'єкта: Пам’ятка історії
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
- Бібліографія:
- У Харкові відкрито меморіальну дошку Івану Франку. Сайт Харківської обласної адміністрації. 23 серпня 2011. URL: https://kharkivoda.gov.ua/news/56801
- Фото: Меморіальна дошка Івану Франку. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Меморіальна_дошка_Івану_Франку_(Харків_вул_Університетська_23).jpg
#письменник #Франко
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Меморіальна дошка на честь Гната Мартиновича Хоткевича меморіальна дошка
Меморіальна дошка на честь письменника, актора, режисера, мистецтвознавця, бандуриста, композитора Гната Мартиновича Хоткевича (1877–1938) була відкрита 6 вересня 1991 р. на стіні Ректорського корпусу Харківського політехнічного інституту (тепер Національний технічний університет «Харківський політехнічний iнститут»). Дошка виготовлена з каменю. В її лівій верхній частині розміщується барельєфний портрет Г.М.Хоткевича, справа внизу – присвятний текст: «Тут у 1895–1900 рр. навчався видатний діяч української культури Гнат Мартинович Хоткевич». Автором проєкту меморіальної дошки став лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка, заслужений діяч мистецтв України скульптор М.Ф.Овсянкін. У процесі підготовки проєкту йому допомагали студенти Харківського художньо-промислового інституту (тепер Харківська державна академія дизайну і мистецтв). Організаторами спорудження дошки стали Народний Рух України, Товариство української мови імені Тараса Шевченка і Товариство «Спадщина». Під час відкриття дошки відбувся мітинг, в якому взяли участь ректор Харківського політехнічного інституту Ю.Т.Костенко, викладачі, співробітники, аспіранти і студенти вишу, а також численні представники громадськості. Після церемонії відкриття було надіслано телеграму доньці Г.М.Хоткевича – Галині Гнатівні Хоткевич (1929–2010), яка мешкала в м.Гренобль (Франція).
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Автор(и): Скульптор – М.Ф.Овсянкін
- Дата утворення: 1991
- Вид об'єкта: Невизначено
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
- Бібліографія:
- Фото: Меморіальна дошка Гнату Хоткевичу (Харків). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Меморіальна_дошка_Гнату_Хоткевичу_%28Харків%29.jpg
#Хоткевич #письменник #актор #режисер #мистецтвознавець #бандурист #композитор
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Меморіальна дошка на честь Б.О.Чичибабіна меморіальна дошка
9 січня 1996 р., у день 73-річчя від дня народження поета Бориса Олексійовича Чичибабіна (1923–1994), на розі вул. Чичибабіна і просп. Леніна (тепер – Науки) була встановлена меморіальна дошка. Її композицію утворюють тривимірний скульптурний портрет поета та присвятний напис: "Улица Бориса Чичибабина названа в честь выдающегося поэта и гражданина. Здесь, вернувшись из сталинских лагерей, жил он в 1951–1956 годах". У відкритті меморіальної дошки взяли участь вдова поета Л.С.Карась-Чичибабіна, Харківський міський голова Є.П.Кушнарьов, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації В.Ф.Мещеряков, харківські письменники І.О.Євса, А.А.Перерва, С.К.Шелковий, правозахисник Г.О.Алтунян і представники громадськості.
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Автор(и): Скульптор – О.П.Владимиров
- Дата утворення: 1996
- Вид об'єкта: Пам’ятка історії
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
- Бібліографія:
- Фото: Чичибабін Борис Олексійович. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Чичибабін_Борис_Олексійович
#поет #Чичибабін
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | +1 фото |
Меморіальна дошка на честь Б.О.Чичибабіна меморіальна дошка
9 січня 1998 р. з нагоди 75-ї річниці від дня народження поета Бориса Олексійовича Чичибабіна (1923–1994) на будинку, де він мешкав, було встановлено меморіальну дошку з білого мармуру. На ній викарбовано напис: "В этом доме жил в 1968–1994 годах выдающийся русский поэт Борис Чичибабин". Цього ж дня на могилу поета були покладені квіти, у муніципальній галереї відбувся пам’ятний вечір, а в міських бібліотеках організовані тематичні книжкові виставки.
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Дата утворення: 1998
- Вид об'єкта: Пам’ятка історії
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
#поет #Чичибабін
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Меморіальна дошка на честь Я.І.Шнєе меморіальна дошка
Меморіальна дошка, яка увічнює пам'ять про відомого фахівця в галузі турбінобудування Якова Ісідоровича Шнєе (1902–1977), була відкрита 12 грудня 2013 р. на стіні будівлі кафедри турбінобудування Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". На п'ятикутній дошці з чорного граніту розміщене бронзове зображення вченого. Нижче портрету знаходиться чотирикутна дошка з жовтого металу, на якій викарбовано зображення турбіни і присвятний напис: “Шнєе Яків Ісідорович (1902–1977). Визначний вчений. Завідувач кафедри турбінобудування (1940–1976). Під його керівництвом спільно з ВАТ "Турбоатом" були спроектовані унікальні високоефективні та надійні останні ступені потужних парових турбін для теплових і атомних електростанцій". У відкритті меморіальної дошки взяли участь ректор НТУ "ХПІ" Л.Л.Товажнянський, викладачі та студенти вишу, а також випускники кафедри турбінобудування: головний конструктор парових турбін ВАТ "Турбоатом" В.Л.Швецов, директор Інституту проблем машинобудування імені О.М.Підгорного, академік НАН України Ю.М.Мацевитий, директор ЗАТ "Турбоенергосервіс" Є.В.Асташенков, член-кореспондент НАН України А.Л.Шубенко та ін.
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Автор(и): Cкульптор – С.А.Гурбанов
- Дата утворення: 2013
- Вид об'єкта: Пам’ятка історії
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Пам'ятка потребує реставрації
#турбінобудування #ХПІ
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Меморіальна дошка на честь Дмитра Івановича Яворницького меморіальна дошка
Меморіальна дошка, присвячена українському історику, етнографу, археологу, досліднику історії Запорозького козацтва, випускнику Харківського університету Дмитру Івановичу Яворницькому (1855–1940), була відкрита 17 грудня 2005 р. Урочисте відкриття відбулося під час 23-ї Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених, яка була присвячена 150-й річниці з дня народження Д.І.Яворницького (конференція проводиться щорічно на історичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна). Дошка знаходиться на фасаді корпусу Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. На дошці міститься присвятний напис: “У Харківському університеті навчався видатний український історик та археолог Дмитро Іванович Яворницький (Єварницький) 7.XII (26.X) 1855 – 5.VIII.1940".
- Тип об'єкта: Меморіальна дошка
- Автор(и): Скульптор – О.М.Рідний
- Дата утворення: 2005
- Вид об'єкта: Пам’ятка історії
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
#історик #етнограф #археолог #Яворницький #Харківський університет
Автор публікації: Вовк Ольга Ігорівна
| м. Харків | |
Будівля Грецької церкви Святої Трійці культова споруда
Одеська Свято-Троїцька (Грецька) церква є однією з найстаріших у місті. Її будівництво тривало протягом 1795–1807 рр. Богослужіння у церкві розпочалися влітку 1808 р. Будівля церкви виконана у візантійському стилі та має класичну форму. 1811 р. при храмі створено недільну школу. 1839 р. побудовано правий південний престол церкви у пам’ять Благовіщення Пресвятої Богородиці. 1875 р. споруджено лівий північний престол в ім’я великомученика Димитрія Мироточця. Спочатку прямокутна будівля церкви зрештою набула хрестової у плані форми. Із зовнішнього боку церкви поховані її настоятелі та відомі жителі Одеси. Активну участь у зведенні церкви, подальших ремонтних і реставраційних роботах брали греки, для яких церква є духовним центром. 1821 р. вона стала усипальницею вбитого за наказом турків Патріарха Константинопольського Григорія V. У храмі греки-патріоти давали клятву, вступаючи до таємної організації «Філікі Етерія» для боротьби з османським ярмом. 1908 р. відбулися урочистості з нагоди 100-річчя Грецької церкви. Після 1917 р. її було закрито. Усі будівлі, які належали або перебували у віданні церкви, реквізовано державою, розграбовано і знищено її внутрішнє оздоблення, знесено дзвіницю. Грецьку церкву відкрито 1941 р., тоді ж розпочалися реставраційні роботи. 1955 р. в Одесі відкрито Олександрійське подвір’я, і церква перейшла у відання Грецького патріархату. 1990 р. у церкві розпочато реконструкцію. 1993 р. відновлено дзвіницю та відкрито меморіальну дошку, присвячену священномученику Патріарху Григорію V. 1999 р. Олександрійське подвір’я перенесено до Москви і Свято-Троїцька церква отримала статус парафіяльного храму Одеської митрополії Української православної церкви. Від 2006 р. храм іменується Свято-Троїцький собор. Нині церкву відвідують багато парафіян і туристів.
- Тип об'єкта: Культова споруда
- Автор(и): Ф.Фраполлі, А.Тодоров
- Дата утворення: 1808
- Вид об'єкта: Пам’ятка архітектури, історії
- Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
- Стан об'єкта: Невизначено
- Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Одеської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929). Охоронний номер 150025-Н.
- Бібліографія:
- Белоусова Л. Г. Одесская Греческая Свято-Троицкая церковь: история и документальное наследие. Державний архів Одеської області. Зведений каталог метричних книг. Вип. І. 1797–1939. Одеса, 2011, с. 101-115. (Праці Державного архіву Одеської області. Т. XXXIII).
- Історія Свято-Троїцького собору міста Одеси. URL: http://www.holytrinitycathedral.od.ua/struktura_sobora/istoriya-hrama.
- Уварова О. Історія одеської церкви Святої Трійці (Грецької) на сторінках «Прибавлений» до «Херсонских епархиальных ведомостей». Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства, вип. 3, 2013, с. 182-189.
- Фото: Свято-Троїцький собор (Одеса). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Свято-Троїцький_собор_(Одеса).
- Фото: Свято-Троицкий собор города Одессы. Facebook. https://www.facebook.com/HolyTrinityCathedralOdessa.
- Пов'язаний об'єкт: Будинок, де містився центр таємного грецького товариства «Філікі Етерія»
#Грецька церква #Свято-Троїцький храм
Автор публікації: Доценко Марія Ігорівна
| м. Одеса | +4 фото |
Харківський музей Голокосту музей | бібліотека | архів
Харківський музей Голокосту засновано 1995 р., відкрито для відвідування 14 грудня 1996 р. Це перший музей в Україні, який присвячено історії єврейського народу в роки Другої світової війни, і перший недержавний музей у Харкові. Його засновницею і президенткою є заслужена працівниця культури України Лариса Воловик. Музей складається з кількох залів із постійною експозицією та додаткових виставкових залів зі змінною експозицією (галерея «Амі» / «Народе мій»). Однією з основних цілей музею є вивчення та поширення інформації про Голокост як одну з найбільших трагедій людства. Працівники музею проводять екскурсії (зокрема, для школярів і студентів) та лекції про Голокост в Україні, опір нацистам в гетто і концтаборах, небезпеку нетерпимості та ненависті тощо. Музей організовує меморіальні заходи для вшанування пам'яті жертв Голокосту. Завдяки співробітникам музею видається газета «Дайджест Є» (із грудня 1995 р.). Музей має власні бібліотеку та архів, де зберігаються документи, фотографії, відео, спогади та інші матеріали, пов'язані з історією єврейської громади Харкова. Частину матеріалів надано Харківським обласним комітетом «Дробицький Яр» та містянами. Основний фонд нараховує 5 тис. одиниць зберігання. Упродовж своєї діяльності музей отримував підтримку різних приватних осіб та організацій, зокрема Американського єврейського об'єднаного розподільчого комітету «Джойнт», Daar Charitable Foundation (США) тощо.
- Тип об'єкта: Музей | Бібліотека | Архів
- Автор(и): Л.Воловик
- Дата утворення: 1996
- Вид об'єкта: Пам’ятка історії
- Категорія обліку: Не перебуває на обліку
- Стан об'єкта: Невизначено
- Бібліографія:
- Харківський музей Голокосту. URL: http://holocaustmuseum.kharkov.ua/.
- Музей Холокоста г. Харьков. Карта «Евреи Украины». URL: https://ujew.com.ua/objects/xarkovskaya-oblast/xarkov/har-kovskij-muzej-holokosta9.
- Перший в Україні харківський Музей Голокосту зберігає правду історії. Харківська обласна державна адміністрація. URL: https://kharkivoda.gov.ua/ru/news/67669.
- Харківський музей Голокосту: Збережеться пам'ять – збережеться народ. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2862711-harkivskij-muzej-golokostu-zberezetsa-pamat-zberezetsa-narod.html.
- Фото: Перший в Україні харківський Музей Голокосту зберігає правду історії. Харківська обласна державна адміністрація. URL: https://kharkivoda.gov.ua/ru/news/67669.
- Фото: Музей Холокоста г. Харьков. Карта «Евреи Украины». URL: https://ujew.com.ua/objects/xarkovskaya-oblast/xarkov/har-kovskij-muzej-holokosta9.
- Пов'язаний об'єкт: Меморіальна дошка в пам’ять про жертв Голокосту
#музей #Голокост
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович
| м. Харків | +8 фото |
Будинок, де містився центр таємного грецького товариства «Філікі Етерія» музей | бібліотека | архів
У цьому будинку (кінець XVIII – початок XIX ст.) знаходився центр грецької таємної революційно-патріотичної організації «Філікі Етерія» (з грец. «Товариство друзів»). Товариство було засноване 1814 р. в Одесі Ніколасом Скуфасом, Афанасіосом Цакаловим і Еммануїлом Ксанфосом. 1821 р. члени організації очолили національно-визвольну боротьбу грецького народу, яка призвела до відновлення незалежності Греції. Сьогодні в будинку, де містився центр таємного грецького товариства «Філікі Етерія», працює музей. Музей «Філікі Етерія» було відкрито 1979 р., спочатку як відділ Одеського історико-краєзнавчого музею. У 1994 р., під час святкування 200-річчя заснування Одеси, відбулося урочисте відкриття Філії Грецького Фонду Культури. Міська Рада Одеси надала філії три будівлі (у пров. Красний) з символічною орендною платою. Серед них був будинок, що належав одеському міському голові Г.І.Маразлі (1831–1907 рр.), в якому збиралися члени товариства «Філікі Етерія». Серед експонатів музею «Філікі Етерія» є оригінали та копії, надані Одеським історико-краєзнавчим музеєм та Історико-етнологічним товариством Греції. Музейна експозиція складається з кількох тематичних розділів, які присвячені історії грецької колонії в Одесі, створенню, організаційним особливостям і діяльності «Філікі Етерія», зокрема, участі членів товариства у Грецькій революції 1821–1829 рр. Окрема зала містить історичні предмети побуту та відтворює інтер'єр будинку першої половини XIX ст. У приміщеннях музею читають лекції та проводять тематичні конференції.
- Тип об'єкта: Музей | Бібліотека | Архів
- Дата утворення: 0000
- Вид об'єкта: Пам’ятка історії
- Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
- Стан об'єкта: Невизначено
- Правове регулювання: Включено до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Одеської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928). Охоронний номер 150001-Н.
- Бібліографія:
- Музей «Філікі Етерія». Філія Грецького Фонду Культури. URL: http://hfcodessa.org/uk/музей-2/#muz_uk.
- Музей «Філікі Етерія». Музейний портал. URL: https://museum-portal.com/ua/muzeyi/156_muzey--filiki-eteriya-.
- Фото: Filiki Hetairia House in Odesa. Wikimedia Commons. URL:https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Filiki_Hetairia_House_in_Odesa.
- Фото: Музей «Філікі Етерія». Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Музей_«Філікі_Етерія».
- Пов'язаний об'єкт: Будівля Грецької церкви Святої Трійці
#Філікі Етерія #Греція
Автор публікації: Рачков Євген Сергійович
| м. Одеса | +5 фото |
Козацькі пісні Дніпропетровщини традиція
Козацькі пісні були поширені на всій території Дніпропетровської області. Зокрема, про це свідчать фольклорні експедиції початку 2000-х рр. Водночас поважний вік носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини та майже відсутній механізм передачі його молодшим поколінням роблять козацькі пісні дуже вразливими. Носії та виконавці козацьких пісень не становлять окремої громади. В одних місцях вони об’єднані у фольклорні аматорські колективи, а в інших – носіями елемента є окремі виконавці. Найбільша група козацьких пісень оспівує славне історичне минуле козацької доби, зокрема козацький побут. У піснях розповідається про різні подробиці із життя козаків, їх непросту войовничу долю, кохання тощо. Музичній мові козацьких пісень властива розлогість мелодії, протяжність кожної музичної фрази, помітне тривання в часі кожного музичного фрагменту, навіть окремих звуків. Тексти козацьких пісень часто «губляться» у мелодичних розспівах окремих складів. Крім того, як художній прийом, зустрічається недоспівування окремих слів з одночасним початком іншої музичної фрази. Під час виконання пісень виконавцям властивий самозаглиблений стан, наближений до молитви-медитації. Зазвичай, козацькі пісні виконуються гуртом без супроводу музичних інструментів, а для будови пісень властивий сольний заспів та сольний верхній голос. Гуртова частина пісень часто має триголосу будову. Виконуються голосним насиченим звуком з формуванням його у грудній клітині. Манера виконання є спільною, як для чоловіків, так і для жінок. Cossack’s songs of Dnipropetrovsk Region (UNESCO)
- Тип об'єкта: Традиція
- Дата утворення: 0000
- Вид об'єкта: Нематеріальна культурна спадщина
- Категорія обліку: Всесвітня спадщина ЮНЕСКО
- Стан об'єкта: Потребує термінової охорони
- Правове регулювання: Включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (Наказ МКІП від 21.01.2015 № 16). Охоронний номер 005.нкс. Включено до Списку Всесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони від 29.11. 2016 (11-та сесія Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини).
- Бібліографія:
- Любимова А. Я. Козацькі пісні Дніпропетровщини: досвід, сучасність, перспективи. Культурна спадщина України: сталий розвиток і національна безпека. Зб. наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції (20 квітня 2017 р., Київ). Київ. С. 44-49.
- Cossack’s songs of Dnipropetrovsk Region. UNESCO Intangible Cultural Heritage 1992-2023. URL: https://ich.unesco.org/en/USL/cossack-s-songs-of-dnipropetrovsk-region-01194
- Козацькі пісні Дніпропетровщини. Віртуальний музей нематеріальної спадщини. URL: https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/2
- Козацькі пісні Дніпропетровщини. Автентична Україна. URL: https://authenticukraine.com.ua/blog/kozacki-pisni-dnipropetrovsini
- Фото: Козацькі пісні Дніпропетровщини. Віртуальний музей нематеріальної спадщини. URL: https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/2
- Фото: Фольклорний ансамбль «Богуславочка» – оаза традицій Дніпропетровщини. Портал "ДніпроКультура". URL: https://www.dnipro.libr.dp.ua/folklor_kozacki_pisni
#виконавське мистецтво #усні традиції та форми вираження
Автор публікації: Турчан Варвара Олександрівна
| м. – | +2 фото |
Традиція гуцульської писанки традиція
Писання писанок здавна є невід`ємною складовою нематеріальної культурної спадщини гуцулів. Упродовж багатьох віків вони зберігали та передавали з покоління в покоління традиції, пов'язані з писанням писанок, великодніми обрядами тощо. Цікаво, що кожне село Гуцульщини – історико-етнографічного регіону на сході Українських Карпат – має свої характерні художньо-стильові особливості, кольорову гаму, варіанти поділу писанки на орнаментальні площини тощо. Традиційно писанки пишуть жінки й дівчата (рідше чоловіки й хлопці) у Великий піст. Пишуть на шкаралупі сирого повного яйця. Орнамент наносять писачком, наповнюючи розтопленим бджолиним воском. Потім фарбують і покривають воском фрагменти орнаменту, щоби зберегти колір. Переважають яскраві жовто-помаранчеві та червоні барви з вкрапленням зеленого кольору на чорному тлі. Колись віск з писанки знімали після прогрівання в печі, тепер також використовують духовку або полум’я свічки, після чого протирають серветкою. Писання писанок зберігається як невід'ємний символ Великодня. У Чистий четвер діти сповіщають, що через три дні настане Великдень, за що господарі дарують їм писанку. Писанки обов’язково кладуть у великодній кошик і дарують священику за освячення. Старшим і бідним людям дають писанку, щоби помолилися за душі померлих. Повернувшись із церкви, освячені писанки занурюють у воду. В одних родинах цією водою вмиваються, інші проводять писанкою по обличчю, щоб увесь рік бути здоровими і багатими. Зберігся звичай, коли дівчата у Великодній понеділок дарують хлопцям писанку. Після Великодня, у поминальну суботу, біля могил рідних родина дає писанку й пасочку комусь із присутніх. Традиція писання писанок поширена на всій території Гуцульщини. Водночас сьогодні головним осередком поширення елемента нематеріальної культурної спадщини є с. Космач Косівського району Івано-Франківської обл., де проживає найбільше династій писанкарів і окремих майстрів. Починаючи з 1970-х рр. було розроблено програму збирання писанок із сіл, де ще збереглися традиції писанкарства. Зібрані 1155 одиниць стали основою колекції Музею писанкового розпису, відкритого в 1987 р. у м. Коломия (нині Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського). У музеї організовують тематичні наукові заходи, майстер-класи, фестивалі, створили школи писанкарства тощо.
- Тип об'єкта: Традиція
- Дата утворення: 0000
- Вид об'єкта: Нематеріальна культурна спадщина
- Категорія обліку: Пам’ятка національного значення
- Стан об'єкта: Невизначено
- Правове регулювання: Включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (Наказ МКІП від 16.11.2018 № 995). Охоронний номер 012.нкс.
- Бібліографія:
- Манько В. Українська народна писанка. Монастир Монахів Студитського Уставу. Львів. 2001. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Manko_Vira/Ukrainska_narodna_pysanka.pdf
- Традиція гуцульської писанки. Віртуальний музей нематеріальної спадщини. URL: https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/12
- Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. URL: https://hutsul.museum/museum/history/overview/
- Фото: Традиція гуцульської писанки. Віртуальний музей нематеріальної спадщини. URL: https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/12
- Фото: Традиція гуцульської писанки. Автентична Україна. URL: https://authenticukraine.com.ua/blog/tradicia-guculskoi-pisanki
#звичаї #обряди #святкування #традиційні ремесла
Автор публікації: Турчан Варвара Олександрівна
| м. – | +5 фото |